Патолого-анатомічне відділення з гістологічною лабораторією є структурно-функціональним підрозділом лікарні призначене для організації прижиттєвої і посмертної уточнюючої діагностики захворювань.
Роман Миколайович Малиневський — лікар патологоанатом Вараської багатопрофільної лікарні, фахівець по відхиленням в людському організмі, за якими він робить висновок про захворювання людей або причини їх смерті.
Існує думка, що патологоанатом працює тільки в морзі на розтині померлих людей і виявленні причин їх смерті. Це правда, але лише частково.
Набагато частіше лікар працює за мікроскопом та проводить прижиттєву діагностику:
🔹дослідження біопсійного матеріалу, отриманого при проведенні діагностичних біопсій шийки матки, діагностичних вишкрібань цервікального каналу та порожнини матки, морфологічна діагностика біопсій шлунку та товстого кишківника з метою постановки і уточнення діагнозу;
🔹вивчення операційного матеріалу (видалені органи та тканини) з метою уточнення діагнозу, стадії захворювання, оцінки ефективності проведеного лікування.
Розтин і посмертні речі відійшли на другий план – на першому плані долі людей, які зараз живі.
На даний час 95% роботи патологоанатома становить прижиттєва діагностика, так як жоден серйозний діагноз не обходиться без патогістологічного висновку. Тобто якщо у людини утворилася пухлина, що завгодно видалили під час операції або вона зробила ФГДС і у неї «відщипнули» тканину на біопсію – все це відправляється до патологоанатома. Він дивиться мікропрепарат під мікроскопом, описує його, а потім направляє заключення лікуючим лікарям, і вони приймають рішення по кожному пацієнту.
Аутопсія (розтин) після смерті хворого дозволяє дати підтвердження правильності постановки діагнозу лікарем, а також скласти статистику про найбільш часті причини смерті. Зіставлення висновків практикуючого медика і фахівця з патанатомії допомагають точніше розуміти природу захворювання.
Слід також відзначити, що існують певні ризики, яким піддається фахівець під час своєї роботи, наприклад, зараження інфекційними хворобами, багато які з них є небезпечними для життя (тиф, туберкульоз, ВІЛ, гепатит), вдихання через легені дезінфікуючих засобів для обробки моргу та інші.
Професія патологоанатома вимагає від фахівця наявність багатьох особистісних якостей: терпіння, скрупульозність, аналітичне мислення, хороша пам’ять, відповідальність а також дотримання високих моральних принципів.
Існує вислів: «З усіх лікарів тільки патологоанатом відчуває себе повністю комфортно – на нього ніхто не скаржиться», проте, багато чого залежить від знань і вмінь саме цього лікаря. Це надзвичайно відповідальна, складна та важлива спеціальність в медицині, велика відмінна риса якої, – універсальність. До фахівця надходить матеріал з усіх областей вузьких медичний спеціалізацій: урології, кардіології, гінекології, нейрохірургії, і т.п. А патологоанатом розбирається в усьому, що відбувається в людському організмі, знає всі можливі патології, і повинен в кожному випадку правильно поставити діагноз.